Кодеин Purple Drank Бердск

Мля, братаны, что-то я зажрался с теми закладками!

Да ну нахуй, я просто бзикнулся. Точнее, по большому счету, я уже давно съехал с катушек. Целый букет психов ищу, чтобы вкатиться в свою выборку.

Но вот недавно мне попался кодеин, и я подумал: "А че, попробовать не откажусь!" Ведь колесико каждый раз новое, как баба на голове, и каждый раз новый эффект. Ну, типа, новая опиумка, афганский стильчик, ниче такого!

В общем, я делаю свою шпиганку, кидаю этот кодеин всякой ерундой - солодовки, парацетамола, чтобы прокатило по-мощному. Как говорят, самый оригинальный сэт. Чтобы запихнуть эту колесницу в себя, взмахиваю гериком и вжигаю Люсю LSD всякой акулой.

Ну, вот начинается долгожданный трип. Все в голове начинает шевелиться и переплетаться, цвета тускнеют, а потом начинают искриться. Пёстрые мигания, странные звуки, атмосферные видеоряби, все как в фильме "Матрица". И я, говорят, весь этот мир создал. Эффект, блядь, дикарский!

Ну короче, я решаю, что пора что-то менять в своей жизни. Надоело быть обычным парнем, я собираюсь стать девчонкой. Какого хрена, спросите вы? Видимо, качественные шнючки делают свое дело и я всплыл.

Взвешив все за и против, я решаю: "Ну и хуй с ним, пойду дамой! Лучше быть красивой наркоманкой, чем обычным брадобреем!"

Жизнь странная штука, друзья! Я решил сделать что-то сумасшедшее, но кто знает, куда это меня заведет. Как говорит мой товарищ, "проводи свои эксперименты, пока можешь!" И как сие исполнив, я готов начать новую жизнь.

Так что вот, братишки, я делаю свою выборку. Весь этот кодеин в моей крови действует. Да, я чувствую, как он меня обнимает, обливает волнами удовольствия.

Иногда мой мозг работает, как колесико фигни. А ведь на самом деле должно быть по-другому. Но честно говоря, мне плевать. Я щас думаю о своей новой жизни! Как я буду накладывать тушь на ресницы, крутить попой, и читать модные блоги. А по статусу - я стану горячей штучкой на клубных дэнс-полах!

Так что, братцы, к чему я все это пишу? Да просто хочется подымиться и насладиться моментом. А ведь можно весело провести время без кодеина и прочих гадостей. Ведь кто сказал, что я должен набивать себе руку этими штуками? Все только в голове!

Мир прекрасен, друзья! И даже если всю его красоту можно увидеть только через розовые очки, я готов этим пользоваться. Хочу жить по своим правилам, быть собой и бзикнуться от жизни, а не от таблеток.

Итак, братва, это мой выбор - стать леди с кодеином в крови!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.